Твір на тему: «…Мова є критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура»
Відомо, що мова — це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці й творчості попередніх поколінь. Вона є віддзеркаленням інтелекту людини, її культурного рівня. Проте сьогодні дуже часто з екранів телевізорів й інших засобів масової інформації, з уст тих, хто покликаний бути взірцем гідності для українців, можна почути думки, викладені кострубато, неграмотно, суржиком. А головне, що люди уже й перестали реагувати на це, мовляв, нехай розмовляють, як хочуть, головне, щоб учинки «слуг народу» були гідними. Але є люди, для яких таке ставлення до рідної мови — це образа і приниження гідності, бо ж, як казав Л. Фейєрбах, «…мова с критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура».
А яка Ваша думка стосовно цієї проблеми?
ГІідтвердьте або спростуйте думку німецького філософа Л. Фейєрбаха: «…Мова є критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура».
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я підтримую думку відомого німецького філософа, що «…мова є критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура». Так, формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою. Саме в мові закодовано інтелект тієї чи іншої нації, адже мова є скарбницею її духовних надбань, досвіду, праці, творчості попередніх поколінь. Свідченням цього є слова Панаса Мирного зі статті «Рідна мова»: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід і почування».
Джерела духовності — в народі, а отже, і в його мові. З досвіду знаємо, що людина, яка розмовляє суржиком — недоладною сумішшю залишків давнього, батьківського, з чужим, — є недалекою, схожою на людину, позбавлену чистого повітря, бо спотворена мова робить мислення людини примітивним. Таку людину ніколи й ніхто не поважатиме. Проте багата, чиста, правильна мова людини свідчить про високий інтелектуальний рівень, інтелігентність, внутрішнє благородство душі.
Знаємо, мова є основною формою національної культури. Розвиток мови особистості — процес складний і тривалий. Лише людина, яка невпинно працює над опануванням мови, виявляє в усному та писемному мовленні свою індивідуальність, може наблизитися до мовної довершеності. Мудро зауважено, що свою мову треба вчити все життя:
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Кобзареві слова актуальні повсякчас, оскільки їх адресовано «і живим, і ненарожденним».
Отже, мова людини є віддзеркаленням її інтелекту, рівня освіти, багатства душі, а це підтверджує думку Л. Фейєрбаха, що мова є критерієм того, на якому рівні перебуває людська культура.