Твір на тему: «Сильного доля веде — слабкого волочить»
Доля людини. Від чого і від кого вона залежить? Чому в одних вона складається вдало, щасливо, людину вважають улюбленцем долі, попереду в неї довге, безхмарне, сповнене радості та успіхів життя. В іншої людини доля нелегка, готує їй чимало горя й випробувань, її часто переслідують невдачі. Дехто вважає, шо від долі залежить усе. Ну, майже все. Одні — щасливі, інші — ні — значить, доля гака. А інші упевнені, що свою долю кожен будує сам і потрібно самому розпоряджатися своєю долею, принаймні усе робити для того, щоб добитися успіху. Недаремно кажуть, що сильного доля веде — слабкого волочить. А як Ви дивитесь на цю проблему?
Підтвердьте чи спростуйте твердження: «Сильного доля веде — слабкого волочить».
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я погоджуюсь із цим твердженням. Справді, від самої людини залежить, яким буде її життя. По-справжньому успішна, щаслива людина та, яка займається улюбленою справою і знає її настільки добре, що їй немає рівних у майстерності. Проте можливості будь-якої людини обмежені. І тільки сильна людина, досягши своєї мети, поставить собі мету наступну, складнішу, і в такий спосіб підніматиметься до вершин успіху. Така людина ніколи не зациклюється на невдачах — від них ніхто не застрахований. На своїх помилках вчаться всі, хто хоче чогось досягти в житті.
На підтвердження цього згадаймо життя великих українців: Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Сту- са, яких, незважаючи на всі свої примхи, доля вела, а вони гідно протистояли її випробуванням, не піддаючись навіть миттєвим слабкостям.
Є і в художній літературі такі образи, які надихають, дають поштовх жити. Згадаймо хоча б Наталку Верковичівну з повісті О. Кобилянської «Царівна». Героїня стає на шлях боротьби з оточенням, буденщиною, а головне — із самою собою. І виходить переможницею, тому що вона справжня «царівна» своєї долі, свого життя. Проте знаходимо в літературі й інший приклад — Чіпку з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Герой, будучи слабким, не може протистояти злу, деградує як особистість.
Отже, усім завжди подобалися люди сильні, вольові, спроможні добитися своєї мети й допомогти іншим, не втрачаючи при цьому свого морального обличчя, адже що не сталося б у житті, на таку людину завжди можна покластися, таку людину доля веде. Людину ж, яка шукає причину чи виправдання своїй бездіяльності, неспроможна загнуздати життя, доля волочить і крутить у вирі випробувань та суперечностей.