Твір на тему: «Що важливіше: бути освіченим чи мудрим?»

Твір на тему: «Що важливіше: бути освіченим чи мудрим?»

Прочитайте текст.

Кажуть, успішний той, хто здобуває інформацію першим і вміє її використати. Сучасний світ став більш динамічним завдяки розвитку комп’ютерних технологій. Знання передусім пов’язані з освіченістю людини. Але є люди, здебільшого старшого віку, які не мають елементарних знань про комп’ютер та інтернет-мережу, однак їх уважають і називають мудрими. Що ж нині важливіше: бути освіченим чи мудрим?

Викладіть Ваш погляд на цю проблему.

ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ

Варіант 1
Кількість слів: 264
Курсивом виділено аргументи (докази)
Я вважаю, що як освіта, так і мудрість завжди були й будуть невід’ємними складовими становлення особистості. На мою думку, гармонійний розвиток та успішне життя людини можливі тільки за умови опанування наук — досвіду минулих поколінь. Але ці знання стають дієвими тільки в поєднанні з власним досвідом людини, що надає їй можливість якнайповніше розкрити власний потенціал.

По-перше, тільки по-справжньому мудра людина може зрозуміти навколишній світ і жити в злагоді з власним сумлінням. Яскравим прикладом людини, що відчуває потребу в цьому, є головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко. Завдяки наполегливій праці та самоосвіті юнак здобув ґрунтовні знання, але майже не мав життєвого досвіду й уявлень про світ поза межами рідного села. Недарма на початку роману з уст Степана лунають лише «комуністичні гасла» замість власних думок, яких він поки що не має. Вступ до університету не зробив парубка щасливим: він залишається самотнім, бо не розуміє ні друзів, ні коханих жінок. Тож осягнення себе у світі, досвід власного становлення як людини і як письменника для нього непростий, але неминучий етап.

По-друге, освічена людина може принести користь суспільству, якщо матиме, крім знань, далекоглядність і мудрість. Такою постаттю в історії був Петро І. Імператор країни, що потонула в невігластві, він був змушений опанувати досягнення західноєвропейських наук і ремесел, щоб застосувати здобуті знання в будівництві своєї держави. Саме завдяки освіченості й природній мудрості правителя він поставив Російську імперію поряд із наймогутнішими країнами того часу.

Отже, поєднання мудрості й освіченості дає змогу людині сформувати таке світосприйняття, яке дозволяє їй жити в гармонії з навколишнім світом і досягати небачених вершин, реалізувати себе як особистість і водночас допомагати суспільству та Батьківщині.

Варіант 2
Кількість слів: 125
Курсивом виділено аргументи (докази)
Я переконаний, що освіченість і мудрість — поняття, тісно пов’язані між собою, і, щоб успішно діяти, треба розуміти їх взаємозалежність.

По-перше, без свідомого якісного навчання не можна здобути ні потрібних знань, ні власного досвіду на основі живих знань.

Класичний приклад того, як руйнує дитину схоластика, бачимо в оповіданні Івана Франка «Грицева шкільна наука»: зі школи виходив забитий, покірний «туман вісімнадцятий».

По-друге, мудрий має здатність протягом усього життя шляхом навчання, роздумів, спостережень і праці накопичувати позитивний досвід, не зациклюючись на помилках. Наприклад, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний завдяки високій освіченості та природній мудрості впорядкував козацьке військо, згуртував українське суспільство, зміцнив міжнародні зв’язки, розвивав освіту й церкву.

Отже, плекаймо в собі освічену мудрість. Здобуваймо живі знання та вміння, незважаючи на неодмінні помилки, діяти й набувати позитивного досвіду для нової діяльності.

Варіант 3
Кількість слів: 286
Курсивом виділено аргументи (докази)
Як на мене, проблема співвідношення між освіченістю й мудрістю людини виникла значно раніше від появи комп’ютерних технологій і не раз осмислювалася філософами й митцями. У тому-то й річ, що справжня, якісна освіта — це тільки дорога до мудрості.

Слушність цієї думки можна довести багатьма аргументами. Ось один із них. Люди нерозумні навіть не здогадуються, що, здобувши освіту, вони, по суті, лише стали на цю дорогу, а ті, які вчились «так, як треба», ще навчаючись, готували себе до цієї подорожі, на яку здатний далеко не кожний з освічених. Яскраво зображене різне ставлення до здобування знань у безсмертному посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…». Ті, хто бере з наук лише «великих слів велику силу та й більш нічого», хто радше пристане до будь-яких ідей (німецького раціоналізму, наприклад, або слов’янофільства), аби вони були новими й модними, протиставляються іншим, по-справжньому мудрим, кому знання потрібні, щоб пізнати й відродити рідну країну, стати господарем «у своїй хаті».

Мудра людина має розум, щедру душу, співчуття, добро в серці, а її тинки вносять гармонію в життя. Біля неї інші люди припи- няють метушитися, скаржитися, відчувають приплив сил.

Маю чудовий приклад із власного досвіду. Щоліта я проводжу місяць у спортивному таборі на острові, де ми тренуємося, учимося бути самостійними. Наші керівники — люди з вищою освітою (є навіть доктор наук), об’єднані метою допомогти розніженим міським хлопцям гартуватися, стати мужніми, виживати в природних умовах. Але й дорослі, і діти давно помітили: спокійно, розважливо, по-житейськи розумно найнапруженішу ситуацію завжди «розрулить» дядько Гриша, у якого за плечима 7 класів, а досвіду доброзичливого спілкування — понад 60 років.

Отже, не можна автоматично стати мудрим, здобувши освіту. Але якісна освіта дає стимул здобувати мудрість — досвід, корисний для позитивних змін. Мудрі люди здатні зрозуміти інших, спрямувати спільні зусилля на злагоду й добро.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар