Твір на тему: «Чи повинна людина відповідати за свої помисли та вчинки?»
Прочитайте текст.
Повноцінне життя, напевно, неможливе без спілкування. Людина — істота соціальна: по-справжньому вона не може жити ізольовано від суспільства. Щоб бути людиною з великої літери, треба відповідати за свої помисли та вчинки. Чи не так?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Аргументом на користь цієї думки може бути те, що зло завжди карається. Наприклад, американський гангстер італійського походження Аль Капоне був контрабандистом і вбивцею. Хоча ці злочини суд ніяк не міг довести, його, урешті-решт, ув’язнили за банальну несплату податків.
Є ще один доказ на підтвердження цієї тези: якщо людина навіть не буде покарана законом, Богом чи іншими людьми, то її мучитимуть докори сумління. Яскравим прикладом цього може бути Ганна — героїня поеми Тараса Шевченка «Наймичка». Караючись увесь вік у чужій хаті, жінка-покритка спокутувала свій гріх, не давши синові Марку вирости безбатченком.
Отже, що б ми не робили і як би це не висвітлювали, ми несемо повну відповідальність за кожен наш учинок перед Богом і людьми, перед законом і нашою совістю.
По-перше, ми тісно пов’язані взаємною відповідальністю з тини, хто народив і виховав нас, і з нашими дітьми. Прикладом того, наскільки пекучий батьківський біль і сором за сина, наскільки нестерпне почуття провини за його виховання, є вчинок Тараса Бульби, героя однойменної повісті Миколи Гоголя. Старий козак убиває сина Андрія за те, що той став зрадником.
По-друге, підґрунтям, на якому розвивається, зростає почуття відповідальності, є такі риси, як принциповість, старанність, пунктуальність, порядність, уміння порозумітися з людьми й допомагати їм. Тому, хто звик запізнюватися, порушувати свої обіцянки, легковажно ставитися до обов’язків, доведеться чимало працювати над собою, щоб навчитися бути відповідальним. Прикладів, які підтверджують слушність цієї думки, дуже багато н сучасному житті. Легковажність однієї людини може звести нанівець роботу багатьох (саме так сталося в нашому класі, коли один з учасників презентації колективного проекту забув удома всі потрібні відеоматеріали). Із байдужості й легковажності може вирости безвідповідальність, а з неї згодом і якась велика біда (наприклад, Чорнобиль). По-справжньому ж відповідальна людина ладна навіть власним життям довести відданість своєму обов’язку. Так, Януш Корчак, відомий польський лікар і педагог, разом із своїми вихованцями ступив до газової камери в Треблінці. хоча мав шанс урятуватися.
Отже, ми мусимо навчитися брати на себе відповідальність за все, що сталося в нашому житті. Її основи закладаються в родині, міцніють у шкільному колективі. Вони пов’язані із самовихованням особистості, зокрема розвитком пунктуальності, чесності й обов’язковості.