Твір на тему: «Чи справді закони моралі є найкращими життєвими орієнтирами?»
Прочитайте текст.
Звичайно ж, набагато легше досягати своєї мети, коли не зважаєш на те, порушуєш моральні принципи й норми, усталені в нашому суспільстві впродовж віків, чи чітко їх дотримуєшся. Особливо велика спокуса переступити межі людяності в тих випадках, коли впевнений, що ніхто про це не дізнається. Чи справді закони моралі є найкращими життєвими орієнтирами?
Викладіть Ваш погляд на цю проблему.
ОРІЄНТОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ ВИСЛОВЛЕННЯ
Я вважаю, що моральність, яка передбачає не тільки знання, а ІІ дотримання правил співжиття, властивих певній людській спільноті, — це наш найліпший життєвий наставник, що підказує совісті в потрібні моменти, як треба чинити.
На доведення цієї думки є чимало доказів. Якщо людина не керується законами моралі в повсякденному житті або згадує про них час від часу про людське око, вона поступово деградує, утрачає найкращі риси. Яскравий приклад — персонажі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Погляньмо хоча б на старого Кайдаша, який живе, нібито шануючи Божі заповіді. Справді, богобоязний Омелько поститься щоп’ятниці, але не може відмовишся від пияцтва. Зрозуміло, що йому давно вже байдужі громадські та родинні інтереси й навіть власні діти не поважають його.
Як не дивно, найяскравіше риси людини виявляються в нібито протилежних обставинах: коли вона на видноті в усіх і коли залишається наодинці із собою. Поясню це на прикладі. У складних життєвих умовах моральна людина стає героєм, як мужня Надя Сакченко, ім’я якої стало символом нескореності України. На неї мни і дивиться весь світ, захоплюючись цією людиною, сповненою шляхетності й гідності. А мерзотник, доки його ніхто не бачить, намагається потайки зробити свої ниці справи: теракт біля військкомату, розгром штабу волонтерів, установлення заборонених мін на полях і дачних ділянках… А як назвати виродків, що наживаються на війні? Що дають хабарі й продають ворогові інформацію?
Отже, моральність можна вважати критерієм, за яким визначають міру добра та зла в людині, вона є надійним орієнтиром у житті. Подвійна мораль або відсутність її нищить людяне в людях, руйнує їхні взаємини.
По-перше, лише та людина, яка вихована на засадах доброти, порядності й совісті, здатна протистояти будь-яким життєвим труднощам і злу. Яскравим прикладом із літератури щодо цього аргументу вважаю сім’ю Сірків з роману Івана Багряного «Тигролови». Далеко від рідної землі ця українська родина жила за законами національної етики, високо цінуючи християнські заповіді своїх предків. У Сірків панував культ любові до ближнього. Між батьками й дітьми існувала повна гармонія у взаєминах і поглядах на життя. Тож ця родина й не побоялася прихистити в себе Григорія Многогрішного, який утік від майора Медвина — сталінського прислужника й диявола в людській подобі.
По-друге, високоморальних людей найбільше поважають у суспільстві, на них рівняються, бо саме вони є честю й совістю нації. Ось приклад із суспільного життя. Україна вже третій десяток років розбудовує демократію, визначається з кращою моделлю свого розвитку, проте цей шлях дуже тернистий. Справді, останні кілька років нашу державу потрясають нестабільність і політична криза. У вирішальні моменти (під час виборчих кампаній) політики звертаються за підтримкою саме до тих людей, які є совістю нації, — до Ліни Костенко, Мирослава Поповича, Оксани Забужко, Ніни Матвієнко, а ще — до визнаних світом спортсменів.
Отже, саме дотримання законів моралі дає можливість людині пройти життя достойно, бути стійкою до випробувань долі й шанованою в суспільстві. А це, погодьтеся, важливо.