Стус Василь

Бiля метро “Хрещатик” щоранку зупиняється дитячий вiзок. Двiрничка вибирає з чавунних урн накиданий мотлох — старi газети, ганчiр'я, коробки з-пiд сiрникiв, недокурки, навантажить ними вiзок i сквером каштанiв

АВТОПОРТРЕТ ЗІ СВІЧКОЮ Тримай над головою свічку, допоки стомиться рука — ціле життя. Замало — нічку. Довкола темінь полохка. Літають кажани, як кулі. Нестерпом студиться щока. Де ви,

*** – А скажи – Модільяні був ідіот? – допитувалась вона, коли я вправними, як і піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах. – Такий же ідіот, як і