Стус Василь
Васи́ль Семе́нович Сту́с (6 січня 1938 — 4 вересня 1985)
Біографії
- Василь Стус – Біографія
- Василь Стус – Біографія (СКОРОЧЕНО)
- Детальна біографія Василя Стуса
- Життєвий та творчий шлях Василя Стуса
- Характеристика творчого шляху Василя Стуса
Збірки
- Василь Стус – Вибрані твори
- Василь Стус – Дорога болю: Поезії
- Василь Стус – Зимові дерева
- Василь Стус – Свіча у свічаді
Вірші
А
Б
- Б’ється серце, як пташа німе
- Бiля метро “Хрещатик”
- Біографія
- Безсонної ночі
- Будні тут тобі про свято
В
- В мені уже народжується бог
- Вiдлюбилося
- Вік би не бачити й не чуть
- Вдасться чи ні
- Верни до мене, пам’яте моя…
- Верстаю шлях – по вимерлій пустелі…
- Вертання
- Вертеп
- Весняний вечір. Молоді тумани…
- Весь обшир мій – чотири на чотири…
- Вечірній сон. I спогади. I дощ
- Вже цілий тиждень обживаю хату
- Виховання
- Вмирає пiзно чоловiк
- Вночі його мучили блохи…
- Вони сидять за столом
- Вхопився обома руками
Г
- Гойдається вечора зламана віть
- Горить сосна – од низу до гори
- Господи, гніву пречистого…
- Громадяни, дотримуйтесь тиші
Д
- Даруйте радощі мої
- Де свінула Софія світанкова
- День величався і пишався
- Довкола мене – цвинтар душ
- Досить крові, – продекламував кат…
- Дума Сковороди
Е
З
- З дитячих спогадів
- За літописом Самовидця
- За мною Київ тягнеться у снах
- За читанням Ясунарі Кавабати
- За шибами туркочуть голуби
- Зазираю в завтра – тьма і тьмуща
- Запахло сонцем, воском і зелом
- Звіром вити, горілку пити
- Змагай, знеможений життям
І
Ї
К
Л
М
- Марко Безсмертний
- Менi здається, що живу не я
- Мені зоря сіяла нині вранці
- Мертвий сон галактик
- Ми сиділи за пляшкою шампанського…
- Моє перелицьоване пальто
- Мов жертва щиростi – життя
- Мов лебединя, розкрилила
- Молочною рікою довго плив
- Море – чорна грудка печалі
- Мумія
Н
- На Колимі запахло чебрецем…
- На колимськім морозі калина…
- На Лисiй горi догоряє багаття нiчне
- На однакові квадрати поділили білий світ
- На схід, на схід, на схід, на схід
- Навкруг обрізано жалі
- Над осіннім озером
- Надворі дощ
- Напевне, так і треба
- Напередодні свята
- Наснилося, з розлуки наверзлося…
- Націлений у небо обеліск
- Не можу я без посмішки Івана…
- Не одлюби свою тривогу ранню…
- Невже ти народився, чоловіче…
О
- О Боже мій! Така мені печаль
- О земле втрачена, явися…
- О, скільки слів, неначе поторочі!
- Один лиш час і має совість
- Останній лист Довженка
- Ось вам сонце, сказав чоловiк
- Отак живу: як мавпа серед мавп
П
- П’ючи біду, неначе оковиту
- Пірнаю в ночі, наче в сни
- Пам’яті А. Г.
- Пам’яті Зерова
- Пахтять кульбаби золоті меди
- Перевиховання
- По Вимерлій Пустелі
- Попереду, нарештi, порожнеча
- Порiдшала земна тужава твердь
- Посадити деревце
- Посоловів од співу сад
- Присмеркові сутінки опали…
Р
С
- Світанок у лісі
- Сидимо біля погаслого вогнища
- Сповнений почуттям вдячності…
- Спочатку вони вбивали людину…
- Сто дзеркал спрямовано на мене
- Сто плах перейди, серцеокий
- Сто років як сконала Січ
- Сьогодні свято
Т
- Тільки тобою білий святиться світ
- Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік
- Так тонко-тонко сни мене вели
- Так явно свiт тобi належать став
- Танцює зек у батькових чоботях
- Тато молиться богу
- Твоє життя минуло й знебуло
- Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…
- То все не так. Бо ти не ти
- То як тобі пенати
- Трени М. Г. Чернишевського
- Три скелети сидять за кавою
- Тюремних вечорів смертельні алкоголі
У
- У порожній кімнаті…
- У Прохорівці – сни, мов ріки
- У тридцять лiт ти тiльки народився
- У цьому полі, синьому, як льон…
- Уже Софія відструменіла…
- Утрачено останні сподівання
Ц
- Цей біль – як алкоголь агоній
- Цей корабель виготовили з людських тіл
- Цей спертий запах смерти, наче спирт
- Церква Святої Ірини…
- Ця п’єса почалася вже давно
Ч
Ш
Щ
Я
- Я блукав містом своєї юності
- Я знав майже напевно
- Я йшов за труною товариша й думав
- Я марно вчив граматику кохання…
- Я сидів на весіллі
- Як добре те, що смерті не боюсь я…
- Як добре те, що смерті не боюсь я… (редакція «Бібліотеки школяра»)
- Як страшно відкриватися добру
- Як тихо на землі! Як тихо!
- Яка любов! Минула ціла вічність…
- Ярій Душе
Корисні матеріали
- Аналіз поезії «Господи, гніву пречистого…»
- Детальний Аналіз «Господи, гніву пречистого…» Стус
- Аналіз твору «Мені зоря сіяла нині вранці»
- О земле втрачена, явися… (АНАЛІЗ)
- Детальний Аналіз «О земле втрачена, явися…» Стус
- О земле втрачена, явися… (Характеристика твору)
- Критика «О земле втрачена, явися…» Стус
- Аналіз поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я…»
- Як добре те, що смерті не боюсь я… (АНАЛІЗ)
- Детальний Аналіз «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Стус
- Як добре те, що смерті не боюсь я… (Характеристика твору)
- Критика «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Стус
- Феноменальність поезії Василя Стуса
- Що спільного й відмінного у світосприйманні В. Стуса та Т. Шевченка?
- Висловлювання відомих людей про творчість Василя Стуса
Детальний Аналіз «Господи, гніву пречистого…» Стус «Господи, гніву пречистого…» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури:
ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА «Поетичне слово стало причиною Василевої біди, за його Слово його тяжко покарано. Але воно ж, Слово, віддячилося тим, що додало сили і гордості
Критика «О земле втрачена, явися…» Стус У вірші «О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!..» відтворено поетичний образ України. Це — щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення
Критика «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Стус Поезія «ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я» — це філософська медитація, у якій висловлено глибокі почуття
Детальний Аналіз «О земле втрачена, явися…» Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: патріотична лірика. Жанр: ліричний вірш. Віршовий розмір: ямб. Художньо-стильові особливості: твір присвячено рідному краєві. Написаний у формі