Стус Василь
Даруйте радощі мої і клопоти мої — нещастя й радощі мої — весняні ручаї. Просвітле небо аж кипить, просвітле — аж кипить. Блажен, хто не навчився жить, блажен,
— Громадяни, дотримуйтесь тиші, вимагають чотири щити навколо високої вежі, де великими літерами зазначено “Всесоюзний науково-дослідний центр по акліматизації картоплі на Марсі”. — Колись вона була дешевша за
Василь Стус Господи, гніву пречистого благаю — не май за зле. Де не стоятиму — вистою. Спасибі за те, що мале людське життя, хоч надією довжу його в
Горить сосна — од низу до гори. Горить сосна — червоно-чорна грива над лісом висить. Ой, і нещаслива ти, чорнобрива Галю, чорнобри… Пустіть мене, о любчики, пустіть! Голосить
Гойдається вечора зламана віть, Мов костур сліпого, що тичеться в простір останньої невіді. Жалощів брості коцюбляться в стінні. А дерево спить. Гойдається вечора зламана віть, туга ніби слива,