П р о к i п. Добра? Осьде добро.
ВОДЕВИЛЬ
П р о к i п.
Хто добре п'є, той знай все спить;
А хто все спить, той не грiшить.
Чого ж нам тут вередувати?
Приньмiмось лишень куликати,
То й вродиться добро той час.
Не було сварки,
Не буде лайки,
Горiлочка зупинить нас.
Як нап'ємось та полягаєм,
Прокинувшись, давай знов пити;
Та так собi i прогуляєм.
А що, Тимiше, як?
Т и м i ш.
Так-таки, так.
П р о к i п.
Коли ж тут лаятись i битись?
З горiлкою добро нам жити!
(Вместе).
П р о к i п.
Коли ж тут лаятись i битись?
З горiлкою добро нам жить!
В с i.
От тут-то лаятись i битись!
З горiлкою нам лихо жити!
О д а р к а.
Як жiнка стане мужика
Товкти i вчити, часто бити,
Тогдi нам добре буде жити.
Тепер же правда в нас яка?
Куди нi повернись, старшi вони.
Мужик дурiє,
На все вiн смiє,
Не слухає нi в чiм жони.
Ось нуте лишень нам пiддайтесь,
Пiд нашу дудку гопака
Скачiть, мовчiть i не брикайтесь.
А що, Тимiше, як?
Т и м i ш.
Так-таки, так.
О д а р к а.
Нехай вчить жiнка мужика!
То й правда буде не така.
(Вместе).
О д а р к а.
Нехай вчить жiнка мужика!
То й правда буде не така.
В с i.
Не вчити жiнцi мужика;
На свiтi правда не така.
О л е к с i й i У л я н а.
Тогдi на свiтi правда стане,
Тогдi добро меж нас прогляне,
Як щира буде в нас любов,
Не буде лайки, нi розмов,
А що, Тимiше, як?
Т и м i ш.
Так-таки, так.
О л е к с i й i У л я н а.
Як станемо усi любитись,
За що нам буде вже сваритись?
В с i.
Як станемо усi любитись,
За що нам буде вже сваритись?
С к о р и к.
В паходах всюди пабував,
Каких земель не павидав!
Так знаю всьо, i вот порада:
Вперьод всєво так треба-нада
Увесь народ ва фрунт паставiть,
Меня фельдфебелем наставiть.
"Муницу бережи
Аль пряжку падв'яжи".
Кагда ж судьям тут брать взятки?
I лєкарям народ морить?
Кагда матать нам без аглядки?
На зло не будет часу, вiрно.
Чуть што не так, каманда "смiрно"!
I фуктель паказал їм бравой,
I "с места марш все: левой, правой!"
I в ногу будуть все хадiть,
Кагда ж тут есери завадiть?
А што, тавариш, как?
Т и м и ш.
Так-таки, так.
С к о р и к.
Ах, матушка воєнна служба!
В тебе адной любов i дружба!
В с i.
Ах, матушка воєнна служба!
В тебе адной любов i дружба!
С т е ц ь к о (перед тем возвратившийся).
Ось i я до вас вернувся,
Ось i я вже схаменувся;
I женитися не буду
Нi до вiку, нi до суду.
Своїм дiтям закажу:
Не женiтесь, не казiтесь,
Так i батьковi скажу:
А чому вiн оженився?
Я б без нього народився.
Всяк про щастя все питає,
А того нiхто не знає,
Що тогдi б прийшло добро,
Якби не женивсь нiхто.
А що, Тимiше, як?
Т и м i ш.
Так-таки, так.
С т е ц ь к о.
От тогдi б прийшло добро,
Якби не женивсь нiхто.
В с i.
От i згинуло б добро,
Якби не женивсь нiхто.
Т и м i ш.
Гай, гай, товкуєте об чiм!
Тогдi добро ми будем знати,
Як що-небудь не так зовсiм, –
А нам не спорить, а казати:
Та так-таки, так.
Хоч луплять волость писарi;
Жiнки у гречку знай все скачуть;
В горiлку воду шинкарi
Знай ллють; та що робить? всi кажуть;
Та так-таки, так.
Багатий дметься, мов шкурат,
I часом бреше, пальцi знати!
Сам бачиш? – вiн чортяцi брат,
Не треба спорить, а казати:
Та так-таки, так.
(К зрителям).
А що, чи можна вас спитать?
Чи сватанням вам не остили?
Як нiчого про те сказать, –
Плеснiть, панове мої милi!
От-так, от-так!
ФИНАЛ
В с i.
Поки добра на свiтi ждати,
Так нам оттут хiба дрiмати?
Ану! почнем лишень гуляти!
Горiлка є, музика гра.
Дiвчата! Нуте танцювати!
Трара-рара, трара-рара.
(Общие танцы).