Федiр наливає вино в чарки.
Л i д а. Кому ж перший тост? Найстаршому.
Т а н я. Або наймолодшому. Мамi або менi.
У л я н а. Говори, доню, ти, який з мене оратор.
Т а н я (пiднiмає чарку). За тата! Але, перш нiж випити, давайте заспiваємо нашої дитячої. Побачите, тато вийде! Вiн не признається, а любить цю пiсню.
(Починає повiльно, а згодом пiдхоплюють усi).
I сказала стиха мати:
– Не пустуйте, бо йде тато! –
I сказала стиха мати:
– Спати, дiти, бо йде тато! –
I сказала стиха мати:
– Їжте, дiти, бо йде тато!
На цi слова виходить з хати Крячко, iде аж на авансцену, сам не свiй.
I сказала стиха мати:
– До роботи, бо йде тато.
К р я ч к о. Як їм сказати, що в них уже немає тата! Уже немає батька! (Ледве стримує чоловiчий плач). Уже немає Платона!
I сказала стиха мати:
– Хоч женитись, спитай тата.-
I навчала тихо мати:
— А як жити, скаже тато.
Завiса