Дикий ангел – Олексій Коломієць

Маляр виймає iграшкову машинку "Волгу", заводить її i ставить на стiл. Iграшка об'їхала стiл.

До побаченая. Дякую за чай! (Швидко виходить).

Маляр схопився услiд за Клавою, але Федiр заступив йому дорогу.

Ф е д i р. Не смiй! Не смiй доторкатися Клави, Маляре! Не один, сто вас, малярiв, стане мiж нами – всiх змету! Люблю Клаву… Вона моє життя! (Виходить).

М а л я р (аж задихнувся, аж знесилiв вiд лютi. По мовчанцi з неприхованою ненавистю). Платоне Микитовичу, оце так ви надумали розважитися, театр на дому? А я й справдi подумав – потрiбен ремонт, могорич приготував старий… Наслухався її, тепер мене послухай! Усе, що вона тут натякала, Клава, Клавочка, квiточка, мурашечка, я зiбрав усе! Зiбрав до останнього слова i поверну, запхну їй в горлянку, щоб не було охоти знову пускати їх на волю вольну!.. Я це зроблю! Бо це наше сiмейне дiло! А коли ви, поряднi люди, Ангели, будете руйнувати моє гнiздо, я вашi крила вогнем обпалю! Любить, не любить – хай це нiкого не обходить. У мене сiм'я, дочка! А Федоровi своєму передайте: боротися з ним не буду, вiн сильнiший. Боротися не буду, а вбити – вб'ю! (Пiдводиться, криво посмiхнувся). Iсторiя з епiлогом!. А хто її розповiв? Я? Федя? Клава? НI! Ти мовчки розповiв, старий каїн! Ти!. (Посмiхнувся), Iсторiя з епiлогом.

Завiса

ДIЯ ДРУГА

КАРТИНА ДРУГА

Подвiр'я. Платон майструє. Заходить Крячко.

К р я ч к о (сiдає на ослiнчик). Дай випити!

П л а т о н (кивнув на пляшку). Пий, якщо там лишилося!

К р я ч к о. Не того, валер'янки…

Платон iде до хати.

Все частiше й частiше хапає. (Бере пляшку). Чим це вони запивали? Може, могорич давали Маляру, щоб жiнку уступив Федоровi…

Входить Платон, подає шкалик i чашку з водою.

П л а т о н. Скiльки крапель? Тридцять? (Подає Крячковi).

К р я ч к о (випиває). Бридке! Це вже мене втретє чи вчетверте так. Начебто гвiздок пiд лопатку. (Пауза). Хочу, Платоне, поговорити, як далi жити. Тебе трохи дiти трусонули… Тепер i мене краще зрозумiєш. Учора ввечерi мого взяли. Назюзюкався, бешкетував… Пострижуть, мiтлу в руки i – пiдмiтай на виду у всiх… Що робити? Ну що?.. (Бере чашку, виливає рештки горiлки, п'є). Як менi, батьковi, в такiй ситуацiї? Говори… Ти ж думаєш, що ти розумний, то говори… Що робити? Вiн на виду у всiх вулицю пiдмiтатиме, а менi?

П л а т о н. Дiстань i собi мiтлу, станьте вдвох поруч i пiдмiтайте.

К р я ч к о. З якого це ти боку заїжджаєш?

П л а т о н. З того, що треба.

К р я ч к о. Нi, не туди вернеш. Ось я скажу! У вихованнi молодi помилочки були i є. Учиться, бовдур, нiкудишньо, а йому все рiвно трiєчки ставлять. Бо школа змагається з iншою школою – треба перемогти в успiшностi. Не вчив i не учить, а його переводять з класу в клас, бо треба перемогти в соцзмаганнi. В комсомол затягли, бо треба, щоб зростала органiзацiя… Вiзьмемо мiлiцiю… Ось мiй потрапив у погану компанiю. А чому ця компанiя iснує? Бо мiлiцiя ходить – руки в кишенi. А нема того… Зустрiв мiлiцiонер хулiгана – по макiтрi, по макiтрi! А вiн засюрчить i тiкає. Ось тобi страж порядку.

П л а т о н. А ти сам пробував сина по макiтрi?

Пауза.

К р я ч к о. Уже не подужаю… Та й жаль. Змалку треба було вчити. Але як?

П л а т о н. Трудом! Здорову руку прив'яжи, щоб вона не рухалася мiсяцiв зо два, а потiм вiдв'яжи, склянки води до рота не донесеш нею. А коли твiй син не два мiсяцi, а двадцять рокiв нiчого не робить, то ясно – калiкою став… Їсти, пити хоче, а робити – нi. Калiка з калiк.

К р я ч к о (спалахнув). Iнших учиш, а в самого… Федiр з докторшею… Молодшого з жiнкою прогнав! Мабуть, царство твоє вже розвалилось, а, я все ходжу сюди на екскурсiю – на останню сiмейну монархiю дивитися. (Пауза). Твої ж трудилися! Ти ж їх з трьох рокiв примушував трудитися, а тепер – що?! Ну що? Ти для них нуль без палички! Десять нулiв без палички! Нiчого в тебе вчитися, i не хочу! Бувай здоровий! Мене учить, а в самого розпадається монархiя.

Перемiна свiтла.

Ранок. Уляна порається бiля столу. Платон сидить осторонь, розглядає Павликову куртку.

У л я н а. Базар був хороший, i м'ясо дешеве, i городина, я й для Крячка купила дещо. А машин тих понаїздило i з города, і з села… Один у "Ладi" поросят привiз продавати.

П л а т о н. Гудзики прикрiпи, а то загубляться, таких не знайдеш. Це ж нiмецькi.

У л я н а. Забув покласти.

П л а т о н. Забув, та й усе.

У л я н а. Питаю, куди ж ви? Куди, Павлику, а вiн мовчить… Сiдає в автобус… Кажу, заходь, а вiн мовчить! I вона, горобеня, горнеться до нього. Вигнали дитину! I бог, i люди нам не простять.

П л а т о н. На самостiйне життя пiшов.

У л я н а. Душi в тебе немає!

П л а т о н (пiдiйшов, увiмкнув репродуктор, тiльки почув: "Поставьте ноги на ширину плеч" i вимкнув). Люди давно працюють, а воно каже: "…ноги на ширину плеч".

У л я н а. Де їстимуть, де житимуть, що одягатимуть?

П л а т о н. Женився… думав.

У л я н а. Надiявся, ми допоможемо.

П л а т о н. Чого це ми? Їм у вiсiмнадцять рокiв Конституцiя дала право вибирати, а в дцадцять один воно може бути членом уряду. А я б записав: "З шiстнадцяти рокiв – їсти свiй хлiб!" (Пауза). Iнакше все нанiвець пiде. Нi газети, нi кiно, нi збори, нi лекцiї не допоможуть! Коли до роботи не призвичаєне, то калiка.

У л я н а. Наш Павлик непризвичаєний! Грiх так i думати.

П л а т о н. Значить, проживе.

У л я н а. Ми в молодостi набiдувалися. Хай би хоч дiти…

П л а т о н. "Ми набiдувалися", "Хай хоч дiти"! Це якийсь ворог Радянської влади придумав, аби дiтей розбещувати. Бiдувати – одне, а працювати – iнше. I жити треба не ябияк, а добре, багато, – вкоренятися в життя, щоб усе було і про запас було. I це не грiх. Заробила моя сiм'я на "Запорожця", а державi два "Запорожцi" ми заробили; телевiзор – їй два телевiзори. Бiльше ми робим – краще державi. Бiльше труда – мiцнiша держава. Арифметика простiша простого.

У л я н а. Лiда завтра їде, я купила сала – у них такого не знайдеш, – кiлограмiв зо три, i ще дещо. Але чи не важко буде Лiдi? В неї чемодан i сумка.

П л а т о н. Я з нею поїду.

У л я н а. Куди?

П л а т о н. До Петра. На пару днiв поїду. Подивлюся, як живуть, як на хлiб заробляють.

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: